Освітні програми

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36

Херсонської міської ради

 

Загальні положення

 

Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №36 Херсонської міської ради (далі - школа) забезпечує науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку дітей, дає можливість розкрити та сприяти реалізації їх індивідуальних творчих здібностей і обдарувань.

Методологічною основою загальної середньої освіти в школі є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація освітнього процесу на особистість дитини. Особлива увага приділяється вивченню української мови як державної, вітчизняної історії та культури, опануванню двох іноземних мов, оволодінню інформаційно-комп’ютерними технологіями.

Мовою освітнього процесу у школі є державна мова.

 

Структура навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту”, 2018/2019 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом - День знань і закінчується не пізніше 01 липня 2019 р.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр - з 01 вересня до 28 грудня 2018р.,

ІІ семестр - з 14 січня до 24 травня 2019.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули в орієнтовні терміни:

осінні з 29 жовтня по 04 листопада,

зимові з 29 грудня по 13 січня,

весняні з 25 березня по 31 березня.

Як передбачено ст.34 Закону України «Про загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників відповідно до Положення про ДПА.

Мова навчання – українська.

Режим роботи навчального закладу - 5-ти денний навчальний тиждень. Заняття здійснюються в першу зміну.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків установлюється відповідно до розділу ХІІ ст.14, 16 Закону України «Про освіту» і становить:

перших класів – 35 хвилин,

2-4 класів – 40 хвилин,

5-11 класів – 45 хвилин.

Розклад дзвоників:

1-й клас – тривалість уроку – 35 хвилин

1 урок – 830 - 905

2 урок – 925 – 1000

3 урок – 1030 - 1105

4 урок – 1135 – 1210

5 урок – 1225 – 1300

2 - 4 класи – тривалість уроку – 40 хвилин

1 урок – 830 – 910

2 урок – 925 –1005

3 урок – 1030 – 1110

4 урок – 1130 – 1110

5 урок – 1225 - 1305

5 – 11 класи – тривалість уроку 45 хвилин

1 урок – 830 – 915

2 урок – 925 – 1010

3 урок – 1030 – 1115

4 урок – 1135 – 1220

5 урок – 1230 – 1315

6 урок – 1325 – 14 10

7 урок – 1420 - 1505

Відповідно до рішення педагогічної ради (протокол №9 від 08.06.2018р.) навчальна практика та навчальні екскурсії визнані не доцільними та не проводяться. Навчальна практика, яка передбачена програмою з окремих предметів, проводиться протягом навчального року.

 

Освітня програма загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 Херсонської міської ради

Освітня програма загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 Херсонської міської ради розроблена на основі Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87, та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 №407).

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Перший цикл початкової освіти допоможе учню звикнути до шкільного життя:

Навчальні заняття і час на їхнє виконання будуть враховувати індивідуальні особливості

Навчальний матеріал учителям можна буде інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів

Обсяг домашніх завдань буде обмежено

Навчання буде організовано через діяльність ігровими методами як у класі, так і поза його межами

Оцінки не будуть виставлятися, найважливішим завданням учителя буде підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

У перших класах створені вісім навчальних осередків:

навчально-пізнавальної діяльності (з партами/столами)

змінні тематичні осередки (дошки/фліп-чарти/стенди для діаграм з ключовими ідеями);

гри (настільні ігри, інвентар для рухливих ігор);

художньо-творчої діяльності (полички для зберігання приладдя та стенд для змінної виставки дитячих робіт);

куточок живої природи для проведення дослідів (пророщування зерна, спостереження та догляд за рослинами, акваріум);

відпочинку (з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м'яким покриттям);

дитяча класна бібліотечка;

осередок вчителя (стіл, стілець, комп’ютер, полиці/ящики, шафи для зберігання дидактичного матеріалу тощо).

Оцінювання учнів перших класів буде здійснюватися за чотирирівневою системою: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «потребує значної уваги та допомоги». (Листи МОН України від 18.05.2018 № 2.2-1250, від 21.05.2018 № 2.2-1255 «Формувальне оцінювання учнів 1 класу»).

Вимоги до обов’язкових результатів навчання

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного

самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані закладу (далі –навчальний план).

Навчальний план відображає зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів; передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети; охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації, враховує особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

підсилення предметів інваріантної складової;

запровадження курсів за вибором (зарубіжна література)

індивідуальні заняття та консультації.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

 

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 Херсонської міської ради

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 Херсонської міської ради розроблена на основі Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 №405). Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладу складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані закладу (далі –навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів, передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану використовується на:

підсилення предметів інваріантної складової;

запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти світоглядного спрямування (українознавство, російська мова, школа проти СНІДу, фізика навколо нас);

індивідуальні заняття та консультації.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань закладу. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Освітня програма загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(профільна середня освіта) 

Освітня програма загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 Херсонської міської ради розроблена на основі Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (Наказ МОН України від 20.04.2018 №408).

На виконання Закону України “Про освіту”(стаття 12) у закладі учні отримують академічне профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів (біологія, українська мова) з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти;

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані закладу (далі –навчальний план).

Навчальний план для 10-11 класів закладу розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Школа для складання власного робочого навчального плану взяла варіант, який містить перелік базових предметів і включає окремі предмети математично-природничого, циклів української філології.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

У робочому навчальному плані зазначено мінімальну кількість тижневих годин на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту

Частину навчальних годин призначено для забезпечення профільного філологічного та природничо-математичного спрямування навчання в старшій школі.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

профільні предмети (біологія, українська мова, українська література), що вивчаються на профільному рівні;

курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо.

Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання.

 



Джерело: http://освітня програма, нова українська школа
Категорія: Нормативні документи | Додав: denis-admin (18.01.2018)
Переглядів: 70